ДІ/ИМ

Вона їде додому

З кордону до сходу

Наче не терпіла той біль

Обирає сірий дим і свій дім

Вона їде додому

З кордону до сходу

Наче не терпіла той біль

Обирає сірий дим і свій дім

Її тіло - залатана тканина

Очі не помічені людьми

Ми жили як востаннє і раділи

Після того більше не жили

Мʼятий паспорт - це життя

А за її спиною біль і тьма

Так легко бути вільними людьми

Коли за твою волю все болить

Знайде свій ранок знову

Поміж трави ж росою

Світлих людей і їх болю

І чорних птахів

Обирає біль і втому

Мріє затонути в ньому

Відкидає всі відмови

І їде в свій дім

Вона їде додому

З кордону до сходу

Наче не терпіла той біль

Обирає сірий дим і свій дім

Вона їде додому

З кордону до сходу

Наче не терпіла той біль

Обирає сірий дим і свій дім

Лінія, Zoom, FaceTime

Помилка, блюр і страх

Тільки скажи, де ти

І він полетить шукать

Так квітне любов

З-поміж думок, перебитих розмов

Найміцніших обіймів та клятих тривог

Він знову «алло» через купу «але»

І зіпсованих нервів - так квітне любов

З-поміж думок, перебитих розмов

Найміцніших обіймів та клятих тривог

Він знову «алло» через купу «але»

І зіпсованих нервів - так квітне любов

Вона їде додому

З кордону до сходу

Наче не терпіла той біль

Обирає сірий дим і свій дім

Вона їде додому

З кордону до сходу

Наче не терпіла той біль

Обирає сірий дим і свій дім